Логін:
Пароль:

Каталог статей


164 роки від дня народження Олени Пчілки.
29 ЧЕРВНЯ
164 роки від дня народження Олени Пчілки (1849–1930) –
української письменниці, етнографа, фольклориста,
громадської діячки
В архіві Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка в Києві (ф.157, № 36) зберігається стисла, але майже завершена (датується другою половиною 20-х років) автобіографія Олени Пчілки. Ось деякі уривки з неї.
«[…] Вродилась на Полтавщині, в повітовому місті Гадячому (колишній гетьманській резиденції) в дворянській, поміщицькій сім’ї Петра Драгоманова, що був нащадком давнішої козацької старшини при гетьманському уряді».
Виростала «без гувернанток, в оточенню тільки своєї двірської челяді, старшої й молодчої, що в ті давні часи ще добре зберігали українські етнографічні ознаки – пісні, казки, звичаї – й українську мову».
«По смерті батьковій у 1860 році десятилітню Олену Пчілку одвезено в Київ; там брат її, студент Київського університету (пізніше – відомий учений і публіцист український) помістив свою сестричку в школу, що звалася «образцовий пансіон для благородних дівиць».
«По скінченню своєї школи (в 1866 році) пробула Олена Пчілка ще який час у Києві, доповнюючи свою освіту читанням та слухаючи «публічних лекцій», що були тоді у великому вподобанню у молоді […]. В домівці ж брата свого, тоді вже жонатого, пізналася з цілим гроном молодих українців, між ними І. Рудченко, П. Житецький, М. Старицький, М. Лисенко й інші, під надихом того оточення Олена Пчілка й стала свідомою українкою».
«Одружившись в 1868 році з чернігівцем Петром Косачем, теж приятелем Михайла Драгоманова, переїздить на Волинь, де її муж займав посаду голови «з’їзду мирових посередників». Там «ретельно зайнялась волинською етнографією, записуванням пісень і всяких інших знадобів, словесних і інших». Внаслідок «видала перший на Україні «Збірник українських народних узорів (зразків вишивання, мережаних тканок і писанок). До того видання, в 30 великих таблицях, додала теж велику наукову передмову…»
«Пізніш Олена Пчілка видала другу наукову працю на Волині. Се були «Українські колядки» – збірник з оригінально розподіленим матеріалом і науковим вислідом з поводу трьох категорій подаваних обрядових пісень».
«Чисто лексичний матеріал зібраний на Волині віддавала до словників, що складено в різні часи на Україні»,
« …Найперше видала (в Києві) збірничок «Українським дітям», з віршованими своїми перекладами віршів славутніх польських і російських авторів. […] Майже одночасно надрукувала «Переклади з Гоголя» (два розмаїті зразки») – «Весняної ночі» й «Записки причинного»; до тих своїх перекладів додала чималу передмову – історико-літературну розправу про певні правила української мови, про її здатність до перекладання нею уславлених творів світової літератури…»
«За якимсь часом починає Олена Пчілка містити […] в українських часописах та літературних збірниках свої власні твори […] : «Забавний вечір», «Чад», «Маскарад» «Пігмаліон», «Соловйовий спів» […] «Світло добра і любові». З віршів […] – «Думки-мережанки (ціла збірка), поема «Козачка Олена» […] і чимало віршів поодиноких, дрібніших».
Для виховання своїх дітей (між ними була й Леся Українка) […] скількома наворотами переїздила з Волині жити в Києві […], брала жваву участь в українському літературному життю: пособляла редакції «Київська старина», писала в часопись «Труд», працювала в укр. «словарному гуртку», подавала в київському «Літературному обществі», а пізніше в «Українському клубі», з нагоди ювілейних та інших урочистостей яко член Уряду тих товариств, прилюдні літературні відчити […].
«Коли вийшов дозвіл видавати укр. часописі (при кінці 1905 р.), була соредакторкою тижневика «Рідний край» (у Полтаві), а коли «Рідний край» було в Полтаві заборонено, видавала ту часопись уже на свій кошт і страх – у Києві (з кінця 1907 р., п’ять літ)».
В автобіографії Олена Пчілка писала і про видання нею першого в Україні дитячого часопису «Молода Україна», власні драматичні твори та 12 п’єс для дитячого театру, свою працю при виданні збірки Лесі Українки «На крилах пісень» та перекладів з Гейне, підтримку молодих талантів.
Підсумувала Олена Пчілка свою діяльність такими словами: «…У своїй довголітній праці на полі української культури виступала то яко етнограф-збирач, то яко вчений-досліджувач, то яко драматург та автор інших творів красного письменства (прозових та віршованих), то яко редакторка й видавниця українських часописів та окремих видань, то яко педагог, автор, може, найтрудніших до написання творів – для дітей.
По своїй ідеології перше всього – українська націоналістка, гаряча патріотка свого краю, України. По літературному напрямку належить до школи «народників» 60-х років. Спосіб малювання всякого життя […] – реалістичний, часто з відтінком гумору. Щодо мови в усіх творах то, бувши родом з Полтавщини, мала собі найбільше властивим – діалект лівобережний, але, живши довго на Волині, добре пізнала й говірку правобережну, прагнула в своєму писанню робити зграйне поєднання обох діалектів».
Померла Ольга Петрівна Косач 4 жовтня 1930 року в Києві. Похована на Байковому кладовищі.
Любов Мержвинська
_______________________________
Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2013 рік / упр. культури і туризму Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд. Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2012. – С. 79-80.
Категорія: Статті | Додав: admin (30.07.2013)
Переглядів: 786 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: