Логін:
Пароль:

Каталог статей


110 років від часу виходу третьої поетичної збірки Лесі Українки «Відгуки» (1902).
ПОЧАТОК КВІТНЯ
110 років від часу виходу третьої поетичної збірки Лесі Українки «Відгуки» (1902)
Третя, остання прижиттєва поетична збірка Лесі Українки «Відгуки», вийшла друком у Чернівцях 1902 р. Сприяли цьому фінансово академічне товариство «Молода Україна»: Модест Левицький (правник, співак, диригент), Микола Грабчук (складач друкарні «Руська рада», який працював над підбором паперу, композиційним та художнім оформленням). Збірка вийшла за редакцією Василя Сімовича – студента Чернівецького університету, пізніше – професора.
Книжка, як бажала Леся Українка, вийшла чепурна, розміром 12х19 (см), на дев’яноста шести сторінках і була високо оцінена літературною критикою.
Львівська газета «Діло» (13 квітня 1902 р., № 84) повідомляла про «Відгуки»: «Се багатющий і різнородний змістом збірник поезій вельми симпатичної і талановитої української поетки. Більша часть тих поезій повстала на галицькім і буковинськім грунті, в часі перебування поетки в Карпатах. Внішній вигляд книжки незвичайно гарний, люксусовий, в сецесійнім стилю, друк в двох красках. Одним словом, книжка ся, що є правдивою окрасою нашої літератури, може бути рівночасно окрасою салону, а ціна дуже низька».
Збірка складається з віршованих циклів, написаних протягом 1900–1902 рр.: «Невольницькі пісні», «Ритми», «Хвилини»; шести легенд та драматичної поеми «Одержима».
Уперше цикл «Невольницькі пісні» надруковано у збірці «Відгуки». Окремі поезії вперше друкувались: «Єврейські мелодії» – у ЛНВ, 1900, т. 2, кн. 8, с. 122–123; «Епілог» – у журналі «Молода Україна», 1901, № 5–6, с. 244–248. Для поезій цього циклу характерні ремінісценції зі Старого Заповіту: поетеса порівнює поневолення українського народу Російською імперією з єгипетським, вавілонським полонами ізраїльського народу.
Цикли поезій «Ритми», «Хвилини» та драматична поема «Одержима» пов’язані із Сергієм Костянтиновичем Мержинським, професійним революціонером, який помер від сухот і до якого поетеса мала найщиріші почуття. Ці вірші глибоко інтимно-психологічної лірики за силою почуттів, переживань можна порівняти із «Зів’ялим листям» Івана Франка. Без болю, без щему в душі їх неможливо читати. Сторінка за сторінкою, рядок за рядком розкривається драма душі, де зіткнулися голосні слова поета й німа туга жінки.
Останні три поезії «Ритмів» – вірші з циклу «Хвилини», «Трагедію» та інші писала Леся Українка на Буковині, куди виїхала після смерті свого друга на лікування в гірський санаторій Буркут.
Краса Карпат, смереками напоєне повітря, стрімкі потоки рік, квітучі полонини дали імпульс для створення поезій на коломийковий лад, у них поетеса використовує народнопісенну символіку, лексику. Прекрасний знавець і цінитель фольклорних скарбів, Леся Українка і тут, на Гуцульщині, припадає до їх цілющого джерела, щоб передати тугу жіночого серця:
Ой гори, гори, золоті верхів’я!
Та нащо ж я до вас так пориваюсь?
Та нащо ж я люблю вас так тужливо?
Невже мені не суджено дістатись
на ваші заповітні високості?
Нова збірка засвідчила, що її автор досяг творчої зрілості й прокладав дорогу дальшому розвитку української поезії в новому, ХХ столітті.
Для збірки характерні філософська заглибленість поетичного мислення, тяжіння поетеси до ліро-епосу і ліро-драми, драматичного монологу, перехід від вірша римованого до вільного, жанрова розмаїтість. Це були ознаки якісно нового для української поезії типу художньої творчості.
Саме у «Відгуках» найбільше відбився трагічний світогляд Лесі Українки. Бо, як кажуть мудрі, хто багато любить, той багато страждає.
Марія Чашук
_______________________________________
Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2012 рік / упр. культури і туризму Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд. В. В. Бабій, Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2011. – С. 59-60.
Категорія: Статті | Додав: admin (04.07.2012)
Переглядів: 6029 | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: