Логін:
Пароль:
Головна » 2017 » Липень » 19 » До 80-річчя від дня смерті Миколи Косача
14:21
До 80-річчя від дня смерті Миколи Косача

16 липня в музеї відкрилася виставка «Никола (за хрещенням), Миколка, Миколочка, Микось, Микунька, Кухотка (у родині)…До 80-річчя від дня смерті Миколи Косача». На виставці представлені світлини Миколи Косача різних періодів його життя: дитячі, гімназійні, студентські, у зрілому віці. Особливу увагу привертає оригінальна фотографія Миколки, зроблена у Києві 1887 року. На ній п'ята дитина Петра Антоновича та Ольги Петрівни Косач, народжена у Колодяжному.

Дерев'яна скульптурна група на тему вірша Лесі Українки «Тішся, дитино, поки ще маленька». Скульптурний портрет Миколи Косача з жайворонком (Автор С. Наумов. Дерево, віск. Луцьк, 1985 р.) доповнює візуальний портрет одного з родини Косачів. На виставці представлені також світлини його сім'ї: дружини, сина Юрія. Значне місце на виставці посідають матеріали з архіву Ю. М. Косача, передані з Нью-Йорка після смерті письменника, видавця, журналіста, громадського діяча. Це фотографії: Юрій Миколайович Косач;

                     

Юрій Косач біля могили тітки Лесі на Байковому цвинтарі в Києві в один із приїздів в Україну з США; Юрій Косач в музеї Лесі Українки в Колодяжному; селяни Колодяжного, які знали Миколу та Юрія Косачів. Документи: Наталія Косач (невістка Миколи Петровича) «Спогади про Лесю Українку»; посвідчення Волинського губернського комітету Всеросійського Земського Союзу на ім'я Наталії Косач з дозволом носіння нарукавної пов'язки зі знаком червоного хреста, 1916 р.; копії з метричних книг Волошківської Святомиколаївської церкви та оригінали еміграційних церковних виписок про хрещення Миколи та Юрія Косачів. Увагу привертає ім'я Миколи Косача при хрещенні «Никола» з наголосом на літеру «и». Здогадуємося, що Олена Пчілка, відправляючи кумів до церкви, наказала наректи дитину не «Николаем», а Миколою. От і вийшло − Никола. Відомо, що Микола Косач отримав доручення від матері та сестер на право управляти та розпоряджатися землями на Хуторі «Пасіка» Чернігівської та у селі Колодяжному Волинської губерній, 1910 р. Оригінал доручення на виставці. Микола Косач помер в Колодяжному 17 липня 1937 року, похований наступного дня на сільському цвинтарі. Експонується довідка про запис в реєстрі за 1937 рік, видана на прохання Наталії Косач (причина смерті – «розширення серця»), сучасна світлина могили Миколи Петровича. Почесне місце займає альбом для світлин (з архіву Юрія Косача, США), у якому на перших сторінках фотографії батьків, тітки Лесі. Експонати виставки перемежовуються виписками з листів Лесі Українки до рідних, у яких прослідковуються її стосунки з братом − втіха від здорового, міцного хлоп'яти, турбота про його навчання, прощення за невиплату боргів тощо. Наймолодша з Косачівен Ізидора про Миколу писала так:

«Микола був здоровий, міцний хлопчик, м'якого характеру, ніяковів з дорослими, але в дитячому товаристві досить балакучий і дотепний. Любив природу, завжди мав у себе диких тварин і доглядав їх дуже пильно. Як мав десять років, то вже добре їздив верхи і свого коня сам доглядав, любив і жалував його так, що, бувало, їде кудись, а як зобачить десь дуже гарну траву при дорозі, то злізе, розгнуздає й попасе коня. На Шевченковому святі у нас в родині він сам за своїм вибором декламував вірш «Гей у мене був коняка…» Захоплювався пригодницькою лектурою і героїкою». На виставці представлений цей вірш Якова Щолокова, аж ніяк не простий для вивчення малою дитиною.

             

Виставка буде експонуватися протягом місяця.

Переглядів: 98 | Додав: admin | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: