Логін:
Пароль:
Головна » 2016 » Червень » 29 » Човен-довбанка виставлений в експозиції музею
15:18
Човен-довбанка виставлений в експозиції музею

   У кінці липня минулого року біля с. Щитинь Любешівського району з дна р. Турія випадково було піднято давній човен-довбанку. Човен був перевернутий догори дном і майже повністю занурений у мул.

   Виявлений був жителем села Щитинь п. Колядюком Миколою Петровичем. Переганяючи коня через брід річки на вигін, він щоразу помічав, що тварина на середині водойми об щось спотикається. А цього спекотного літа, коли рівень Турії помітно знизився, вирішив розчистити брід. З’ясувалося, що перешкодою коневі були затоплені стовбури дерев. З одним проблем не було, а от із другим довелося повозитися. Його витяг за допомогою трактора. На березі з’ясувалося, що це не проста колода, а човен, видовбаний з суцільного стовбура дерева.

   У цей час в Любешівському районі працювала етнографічна експедиція Державного наукового центру захисту культурної спадщини від технологічних катастроф (м.Київ). Заїхавши у Щитинь, керівник експедиції Ростислав Андрійович Омеляшко від місцевих жителів почув про таку знахідку і проінформував Волинський краєзнавчий музей. Згідно цього повідомлення автор статті виїхав і обстежив місцезнаходження та саму знахідку, проведено обміри.

   Деякі частини човна втрачені, але загальний вигляд дає уяву про його конструкцію: довбанка довжиною 3,48 м, шириною 0,64 м і висотою 0,32 м. Найбільше пошкоджені носова частина і частково правий борт, у кормовий частині по правому борту проходить повздовжня тріщина, майже до середини човна. Зсередини на дні довбанки видно сліди від обробки дереворізального  інструменту (тесло, сокира тощо).

 Дві внутрішні перегородки розділяють човен на три нерівні відсіки: носовий ((1,01м), центральний (1,32 м), кормовий (0,59м). Самі перегородки витесані разом з корпусом та мають різну товщину: носова – 0,15 м, кормова – 0,18 м.

 Зовні корпус човна має природну округлу форму, а кормі штучно надано таку форму. Корпус від центральної частини до носу злегка звужується, ніс, очевидно, був загострений. Така конструкція надавала можливість для зручного маневрування, у разі потреби можна було плисти у зворотному напрямку, не розвертаючи сам човен. Це свідчить про певний інженерний хист і навички суднобудівника.

   Такі човни використовувалися з давніх часів, старожили пам’ятають, що ще навіть у першій половині минулого століття на річках і озерах Полісся користувалися такими саморобними човнами.

   Точний вік Щитиньського човна можна буде визначити у майбутньому, провівши радіовуглецевий аналіз. Однак є обставини, які дозволяють уже зараз задуматися про давній вік човна. Про місце, де він був знайдений, жителі села згадують, що ще у 1970-х роках тут був берег, по якому проходила навіть сільська дорога, а річка Турія була набагато західніше, орієнтовно за 20-30 метрів. Упродовж останніх років русло змінилося, інтенсивно наступаючи на східний берег.

   Таким чином, ми можемо припустити, що колись човен затонув з невідомої нам причини; річка змістилася на захід, а над колишнім руслом, де на дні лежав човен, утворився берег; потім річка знову почала зміщуватися на схід і, розмиваючи берег, вимила човен. У будь-якому випадку історична цінність човна поза сумнівами.

   По збереженню Щитиньського човна проведена фахова консервація. Зараз він виставляється в ІІ залі літературної експозиції Колодяжненського музею Лесі Українки (Із статті Ю. Мазурика «Підводна археологічна знахідка біля с. Щитинь Любешівського району: давній човен-довбанка з дна р. Турія»).

Переглядів: 209 | Додав: admin | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: